Агросектор після угоди з ЄС: чим загрожує і як вплине асоціація на малий бізнес

Автор: Томас Оттен, Директор Оттен Консалтинг

Підписання договору з ЄС відкладено на невизначений термін, але рано чи пізно угоду буде підписано. Як до неї підготуватися? Пропонуємо вашій увазі практичні поради, підготовлені фахівцями компанії Оттен Консалтинг, які допоможуть адаптуватися до нових ринкових умов і отримати новий поштовх до розвитку.

Оттен Консалтинг — одна з провідних українських консалтингових компаній, що має великий досвід роботи з малими та середніми підприємствами агросектора Німеччини, Австрії, Франції, Великобританії, США та України. Цей досвід дає можливість оцінити ризики та можливості для агропідприємств України в разі підписання асоційованого членства в ЄС.

Якість

Проект Угоди про асоціацію з Європейським Союзом містить в собі пункт про створення зон вільної торгівлі (Угода DCFTA), а це означає, що перед малим і середнім бізнесом в Україні розширюються нові горизонти, проте виникають і вимоги, до яких краще підготуватися заздалегідь.

Одним з ключових моментів стане ліквідація так званих нетарифних бар’єрів у торгівлі. Оскільки стандарти продуктів в Україні застаріли та не визнані на міжнародному рівні, вирішальними будуть встановлені в ЄС норми та правила. Нинішнє суперечливе регулювання й допуск до сертифікації продуктів в Україні створюють благодатні можливості для корупції, а також істотно перешкоджають торгівлі та стримують її.

Для того, щоб українські підприємства мали можливість експортувати свою продукцію, вона повинна відповідати як українським, так і міжнародним стандартам. Що стосується імпорту, то, наприклад, продукти, сертифіковані в Німеччині, доведеться ще раз повторно перевіряти в Україні, що буде призводити до суттєвих часових і грошових витрат. Таким чином, ліквідація нетарифних бар’єрів після підписання угоди з ЄС зробить міжнародну торгівлю для українських підприємств у всіх сферах, і в агробізнесі зокрема, більш простою та швидкою.

Конкуренція

В Європі сільське господарство в значній мірі дотується державою. Рівень цих дотацій істотно вищий, ніж в Україні, тому й можливостей забезпечувати високу якість за розумною ціною у європейських виробників більше. Це означає, що після приєднання України до Асоціації з ЄС конкурентні вимоги на сільськогосподарському ринку стануть жорсткішими.

У протоколі узгодження Стратегії розвитку аграрного сектора економіки до 2020 року, затвердженому Кабміном, наша держава задекларувала намір продовжити термін дії пільгового режиму оподаткування на період адаптації агросектора України до вимог Євросоюзу. Одним з головних завдань, відповідно до зазначеної Стратегії, є також створення умов для нарощування припливу інвестицій в аграрний сектор і вихід українських сільгоспвиробників на зовнішні ринки.

Податок на додану вартість

Українська система ПДВ в цілому відповідає європейській, і Угода про асоціацію жодним чином на неї не вплине. Європейська система ПДВ зсередини дуже далека від досконалості і теж є одним з основних моментів для можливого шахрайства. Тому в найближчій перспективі змін в системі ПДВ не варто очікувати, принаймні, як ініціативи від ЄС.

Стандарти бухгалтерського обліку

Підписання DCFTA не призведе до формальних змін в бухгалтерському обліку сільськогосподарських підприємств. Українські стандарти бухгалтерського обліку були введені в 1999 році, тому багато в чому базуються на МСФЗ (Міжнародні стандарти фінансової звітності). Останні зміни до них для сільськогосподарських підприємств були прийняті в 2006 року. Українські стандарти дають можливість всім підприємствам, починаючи з 2012 року, в тому числі і сільськогосподарським, готувати та подавати статистичну звітність згідно з МСФЗ.

Але це можливість, а не обов’язок для агробізнесу. Хоча, безумовно, практика МСФЗ дає можливість значно полегшити ведення спільних проектів, отримати фінансування від європейських банків і спеціальних програм. Багато прогресивних компаній вже відчувають ці переваги на собі.

Компанія Оттен Консалтинг перевірила велику кількість підприємств та їх фінансових звітів, фахівці компанії бачили результати роботи бухгалтерських відділів багатьох сільгосппідприємств. І, на жаль, ми повинні відзначити, що якість обліку, особливо в малих і середніх сільськогосподарських підприємствах, нерідко дуже низька. Місцеві бухгалтери сфокусовані, в основному, на задоволенні вимог податкових інспекцій, статистики та місцевих органів влади. Вони, на жаль, дуже часто не стежать за тим, щоб надані цифри відображали реальну ситуацію в компанії.

Негативні залишки по касі та на рахунках незавершеного виробництва (що фактично неможливо), неіснуючі активи в балансі підприємства тощо — це те, що реально зустрічається на практиці. І такий підхід до ведення бухгалтерського обліку, звичайно ж, є неприйнятним. У цьому питанні необхідна допомога аутсорсингових компаній для впровадження грамотної системи управлінського обліку, зокрема й облікової політики, а також підвищення рівня знань місцевих штатних співробітників.

За допомогою професіоналів в сфері бухгалтерського обліку агрокомпанія може не тільки заощадити кошти та оптимізувати витрати, але й значно розширити свої можливості. В умовах підвищеної конкуренції з європейськими постачальниками потреба в цих можливостях стоятиме особливо гостро.

Інвестиції

Багатьом агропідприємствам не вистачає фінансування, і відсоткові ставки в Україні значно вищі, ніж в Західній Європі. Наприклад, за кредит у доларах США потрібно платити українському банку річну відсоткову ставку приблизно 10%, кредит від європейського банку для фінансування імпортованого обладнання можна отримати під 6,5% річних. До того ж в ці 6,5% вже закладена ставка на обов’язкове кредитне страхування!

Крім того, отримати кредит у валюті в Україні в останні роки практично неможливо, а ставки для кредитування в гривні коливаються в діапазоні 20-28% річних. Щоб отримати кредит від Європейського банку, потрібно повернутися до питання МСФЗ: оскільки іноземні фінансові установи не розуміють українських стандартів бухгалтерського обліку, вони вимагають для надання фінансування сертифіковану фінансову звітність (офіційний аудит) згідно з МСФЗ як мінімум за останні два роки. Без цього вони не стануть навіть розглядати заяву про фінансування.

Компанії, які хочуть розвиватися, змушені будуть переходити на МСФЗ, тим більше, якщо очікується збільшення можливостей залучення дешевих грошей для фінансування українського агросектора.

Висновки

Від угоди про асоціацію з ЄС ми очікуємо виключно додаткових можливостей для розвитку агробізнесу та підвищення якості продуктів. По суті, і ринок, і кінцевий споживач сільськогосподарської продукції тільки виграють від підвищення якості продуктів і здорової конкуренції, заснованої на ринкових законах, а не на ручному регулюванні та корупції. Вже не доведеться сподіватися на подальше використання таких механізмів, як дружні стосунки з політикою та урядом.
Напливу європейських продуктів не буде, тому що для України в Угоді передбачені терміни переходу на зниження мита, якби українські підприємства мали можливість підвищити конкурентоспроможність своєї продукції. Чимало підприємств захищаються ще за допомогою сумнівних засобів від конкуренції та можуть таким чином вимагати завищених цін на свої товари. Посилення конкуренції знизить цей прибуток і призведе до зниження цін, від чого, перш за все, виграє населення, а також малий і середній бізнес.

Впроваджувати міжнародні стандарти бухгалтерського обліку в агробізнес України Угода з ЄС не зобов’язує. Це тільки додаткова можливість, якою можна користуватися, а можна і не користуватися. Тільки власник бізнесу може вирішити, наскільки важливо йому застосовувати такі стандарти для прозорості обліку або залучення дешевого фінансування.